«Цей рік почався 24 лютого. Різко. Рано. О четвертій годині. Було темно. Було гучно. Багатьом було складно, комусь – страшно. Минуло 311 днів. Нам усе ще може бути темно, гучно й складно.
Але нам точно вже ніколи не буде страшно. І ніколи не буде соромно. Це був наш рік. 24 лютого ми прокинулись. Інші ми. Інший народ. Інші українці. Перші ракети остаточно зруйнували лабіринт ілюзій. Ми побачили, хто є хто. На що здатні друзі, вороги, а головне – на що здатні ми самі. 24 лютого мільйони з нас зробили вибір. Не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба. Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий, 2023-й, рік. Але готові до всього. Нові здобутки? Ми будемо щасливі. Нові удари? Ми будемо непохитні. Продовження боротьби? Будемо битися. А коли переможемо – будемо обійматися. Нехай усе це принесе новий рік. Ми готові за це боротися. Ось чому кожен із нас тут. Я тут. Ми тут. Ви тут. Усі тут. Ми всі – це Україна.
Слава Україні!»
Президент вітає українців із Новим роком.
2022 struck our hearts. We cried out all the tears. All the prayers were yelled. 311 days. We have something to say about every minute. But most words are superfluous. No explanation needed. Silence is needed to hear. Pauses are needed to realize
We don't know for sure what new 2023 will bring us. I want to wish all of us one thing – victory. And that's the main thing.
Let this year be the year of return. The return of our people. Soldiers – to their families. Prisoners – to their homes. Immigrants – to their Ukraine. The return of our lands. And the temporarily occupied will become forever free.
Return to normal life. To happy moments without curfew. To earthly joys without air alerts. The return of what has been stolen from us. The childhood of our children, the peaceful old age of our parents.
May the New Year bring all it. We're ready to fight for it. That's why each of us is here. I'm here. We're here. You're here. Everyone's here. We're all Ukraine.
Glory to Ukraine!
Happy New Year!
