Єдине (і основне), задля чого затівалася вся ця брежнев-стайл презентація – це фраза про прямі перемовини із Росією.

Що це означає по факту?

Це означає вихід Франції, Німеччини та ОБСЄ (суть – колективного Заходу) з перемовин.

Це означає, що Вавасік у черговий раз хоче поглянути у сраку, вибачте, закреслено, у очі (хоча можно було не закреслювати) Путіну у пошуках там миру, дружби, жвачки та 1,5 тон кокаїну. Це означає, що він хоче залишити нас наодинці із людоїдом і спробувати примирити його.

До речі, чим?

Що саме він буде згоден віддати в обмін на чергові брехливі обіцянки і запевнення, що «їх там нєт»?

Чому саме віддати?

А тому що в Вавасіка і Путіна вже була зустріч сам-на-сам 2 роки тому, у грудні 2019-го.

Нагадати, що стало наслідком?

Ми віддали Цемаха та беркутівців.

А отримали що?

А отримали збільшення смертей на фронті.

Отримали збільшену «сіру зону», яку зжерли квазіутворення «дири та лири».

Отримали згортання усіх процесів звільнення наших земель.

Що ми віддамо цього разу?

Одесу та Харків чи тільки Одесу?

Вавасіку потрібна згода на прямі перемовини, бо попереду зима, а сховища порожні, вугля немає і ТЕЦ тупо стоять вимкнені.

Попереду морози, а отоплювати країну вийде хіба що пєрдячим газом зелебобів, яким зрізали субсидії, підняли ціни, тариф і обрадували вчорашнім налогом на все, окрім повітря.

Попереду темні часи, а на чолі держави стоїть паяц, якого за горло тримає одна весела бабушка і потрясує ним, аби скоморош’ї бубєнчікі весело дзеленькали.

І комусь це треба зупинити.