Отже.
Сьогодні день pizdень.
Кількість поганих новин на один квадратний метр зашкалює.
Новина номер один - смерть Дмитра Тимчука. В 2014 році ця людина була очами всіх хто жив подіями на фронті. Його "браття і сестри!" до цих пір звучить в голові як дзвони. Звісно запорєбрік сьогодні радіє. Що б там не писали зараз, ця людина була знаковою фігурою в інформаційній війні, справжнім бійцем, що зробив великий внесок у захист суверенітету України.
Новина номер два - викрутаси Кернеса в Харкові, переіменування проспекту Петра Григоренка в проспект маршала Жукова. В будь-який спосіб їм потрібно створити прецедент і повернути у зворотнє русло процес декомунізації. Чому вони це роблять зараз? Тому що можуть.
Новина номер три - спроба одеської облради зняти Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.
З самого початку призначенню Ройтбурда на цю посаду супроводжувалося істеричним опором з боку місцевого оппоблоку в особі ригівських рил, прізвища яких в принципі вам нічого не скажуть (в Одесі їх добре знають).
По-перше Ройтбурд має українську позицію, підтримував майдан. "А как жі южно-русская школа?" - волали ригомьоти, які в принципі жодного разу не відвідували музею з просвітницькою метою.
Я вже навіть не кажу, що прибутки музею за рік збільшились в декілька разів за той рік, що його очолює Ройтбурд.
Новина номер чотири - поновлення Портнова на посаді професора кафедри конституційного права юридичного факультету університету імені Шевченка. Звісно, можна скільки завгодно зараз аналізувати причини, але чомусь це сталося тільки зараз. Що далі? Так скоро і яник повернеться під схвальні оплески альтернативно обдарованого електорату.
Ну і ще купа новин, які жодним чином не тішать.
Найголовніше - треба припинити нити. Одна справа вибори, демократія, охлос. Зовсім інша - захист свого права на фізіологічне існування. Ми всі помремо, але вони раніше.
Така huinя малята.
