Прикол в тому, що ось цей скрін нижче насправді дуже хороша пам'ятка. Її треба роздрукувати і помістити на видне місце. Щоб ні в якому разі не забувати.
Щойно з'являтиметься оманливе відчуття, коли всередині щось йокає людське по відношенню до росіян. Одразу пам'ятку в очі. Оці всі радісні коментарі з пабліків на смерті українських дітей теж.
Вони роблять хорошу справу - демонструють сутність.
Особливо це треба зробити всім цим плакальщікам, які проспали 2014 рік і вісім років поспіль і які ТІЛЬКИ ЗАРАЗ почали здогадуватись що їхні знайомі та родичі з РФ завжди вважали їх недолюдьми.
І всі ці страшні історії, які весь світ побачив в Бучі, Ірпені та інших населених пунктах після окупації росіянами - все це вже було і є на окупованих територіях Донбасу. Те саме в мініатюрі. Вбивства, згвалтування, грабунки, біженці що вимушені були покинути свої домівки. Все це було. Але ніхто з цих малахольних людей не хотів помічати. Поки воно не прийшло на поріг. Те що я зараз пишу - мої особисті спостереження і мене криє, коли я чую/читаю "хто ж знал што будєт война?" Всмислі "хто знал?" Всі хто хотів знати - знали.
І тому цей скрін - концентрат. Вивчайте його напам'ять, щоб цвяхами у формулу ДНК.
Тому що миролюбиві помирають першими.
