Логіка пана Арестовича, який вважає, що конституційна фіксація євроатлантичних прагнень України стала однією з причин російського нападу на нашу країну, нагадує мені логіку жертви згвалтування, що намагається зрозуміти що вона зробила не так і чому саме на неї напав маніяк.
Може, вона була неправильно одягнена, може вона занадто сильно йому посміхались або, навпаки, була надто агресивною?
А правда в тому, що маніяк напав тому, що хотів напасти і знищити, а не тому що жертва обрала не той фасон одягу. Євроатлантична інтеграція України турбує Путіна тільки з однієї причини — якщо вона відбудеться, окупація українських земель і включення їх до складу Російської Федерації стане неможливим.
А це і є головною метою Путіна, а зовсім не нейтралітет України чи визнання російського статусу Криму.
І навіть якщо ми сьогодні погодимося із путінськими умовами і станемо нейтральною державою, це не врятує нас від війни, а наблизить нас до неї.
Як ібажання закінчити війну у голові у 2019 році не відвернуло нас від війни, а тільки наблизила нас до неї.
Просто війна із нейтральною і демілітаризованою Україною стане для Путіна менш ризикованою, ніж нинішній невдало підготовлений напад.
Зрозумійте, нарешті, що Путін не стільки закінчує цю війну, скільки готується до наступної.
