Восьмий день Біблії — це день Царства Небесного, що прийшло в силі. День невечірнього світла, день, коли, за словом Симеона Нового Богослова, Господь стає Днем, а День стає Господом. День абсолютної Перемоги Вседержителя.
Восьмий день девʼятого року війни напевне принесе нам нові випробування, нові смерті близьких, але і нові перемоги над окупантами, хай не остаточні, хоча й важливі.
Я зараз про інше. Про нас з вами, вірніше про те, що ця війна з братами каїнами не повинна зробити з нас уродів.
Якщо ми хочемо бути воїнами світла, хобітами, котрі через страхи та жахи мордора, пробираються до Ородруїна, щоби розплавити кільце всевладдя безумного карлика. Ми маємо встояти і проти зла, котре все більше піднімається в нас самих. Ми маємо не піддаватися люті, ненависті та злобі, котрі палають в нас. Їх неможливо стримати, але ними можна керувати. Ми маємо залишатися людьми Царства Божого, а не скочуватися до рівня наших ворогів. Ми можемо бути зброєю Бога, але Суд має бути лише в Нього. І помста теж лише Його. Бесстрасний Суд і така сама помста.
Спостерігати за війною в режимі онлайн страшно захоплює. Але не завжди корисно. Читання новин та бомбардування мають стимулювати нас до молитви, а не до тупої злоби.
Ми на Страшному Суді. Ми проходимо іспит на наше християнство. Від нас залежить Царство Боже. Ми маємо довести, що Христос помер недаремно за нас.
Восьмий день нам на допомогу.
