Дуже дивують росіяни, які з екранів тв заявляють: "ілі-ілі, ілі рассія побєдіт, ілі прєвратіт всє в ядєрный пєпєл. Россія нє імєєт права проіграть!"

Нешановні не зрозуміли, що ВЖЕ програли.

- Залізли в Чечню - програли фактично.

- Залізли в Грузію - програли стратегічно.

- Залізли в Україну - готуйте нову назву своєму шматку території, бо "фєдєрацієй" ви вже не назветеся.

Давно програли Китаю, програли власним перспективам розвиватися, програли в гру з покращенням "демографічного стану", з бажанням сідати за один стіл з розвиненими країнами світу та ще й класти на цей стіл брудні ноги.

Товпи втікачів від мобілізації.

Потоки прокльонів мамочок, які ще вчора відводили своїх дітей в Юнармію.

Уявляю шалені потуги зробити висновки в тих, хто з коляски своєї дитини робив іграшкові танки, а в дитсадочок надягав їм військову форму.

Висновки людей, які вчора ліпили на свої авто знаки z, а сьогодні їх знімають та викидають.

Насправді єдиний висновок - це страх бути причетним до війни особисто.

Страх бути вбитим особисто.

Страх за свою долю.

І тоді до долі росії такому стаду буде байдуже.

Вони цю долю давно проср...ли та пропили.

Я вважаю, що вчора для росіян в емоційному плані було наше 24-те лютого.

Ми своє пережили, вистояли та приготувались битись далі.

Вони своє 24-те переживають в лайт-версії, емоційно кинувшись тікати закордон та ховати потенційних призовників.

Жалюгідно ж.