"Когда по тебе работает 152й калибр - хочется сесть за стол переговоров" (с)
Хто з тих, хто зараз "расслєдуєт" підписання Мінських, знає що це таке - зіткнутися з регулярними підрозділами РФ без армії, без досвіду, без командирів, без планів оборони?
Зато з десятками загиблих кожного божого дня, та з наявним варіантом отримати "коридор на Крим" і продовження інтервенції.
Такі уклоністи-теоретики з ДБР, традиційно за відмашкою Портнова, зараз взялися ставити під сумнів дії президента Порошенка в тих умовах, та ще з формулюваннями ледь не "державна зрада" - і це виглядає просто як пряме замовлення Кремля для подальшої дискредитації української держави.
І ось чому.
Мінські домовленості зупинили маховик війни, обстріли Маріуполя, Краматорська, Волновахи, та виконали роль намордника на московському окупанті, який розраховував на швидкі поступки з боку України - а натомість отримав санкції, міжнародну ізоляцію та погіршення відносин з цивілізованим світом.
Україна ж використала передишку, надану Мінським процесом, для кардинального підсилення армії, отримання допомоги від США, ЄС та НАТО, для інтеграції економіки до європейського ринку, державного реформування тощо.
Якщо це "державна зрада" - то зрада малоросії, яку нам знову нав'язують під виглядом "нової епохі".
І взагалі, на всенародній підтримці тези про "мір любой ценой" ми отримали нову владу - то звідки тоді такі претензії до Мінських угод, які фактично горячу війну зупинили?
А головне - хто через 8 місяців після зміни військово-політичного керівництва, "пєрємірьєв", "розведень", домовленостей "прєкратіть стрєлять" та сакрального "нормандського формату" продовжує заробляти на війні, і коли перестане?
