Коли наприкінці 90х я служив строкову, армія була в повній дупі, але пам'ятаю як контррозвідка розслідувала жахливий випадок крадіжки бравими прапорщиками алюмінієвих котелків з каптьорки, з метою їхнього подальшого здавання на метал і злочинної закупівлі горілки.
Сьогоднішні "розслідування" щодо армії до болю почали нагадувати ті часи, коли військо фактично зникало, але всі робили вигляд, що піздєц яку важливу справу роблять.
"Мнє нє надо, чтоби ви работалі - мнє надо, чтоби ви усталі", как говоріться.
А тим часом вдруге за два тижні відбулася спроба приховати людські втрати на війні - і ніяких розслідувань.
Pohuy!, як кажуть інтелектуали від журналістики.
Як швидко нас повернули в часи Лєоніда Даніловіча, елєкторат в захваті.
