Гліб Бабіч - У нас війна
Я добу почекав. Все ж таки, думав, може крісло "верховного головнокомандуючого" відреагує на ворожий обстріл ствольної артою, з великою кількістю поранених і знищенням техніки. З нашого боку.
Тим більше, що атаковано не випадкове місце в глибині оборони, а не на нулі.
Тим більше, що за останні кілька тижнів - це вже тенденція.
І все, що відбувається у нас в обороні - під цілодобовим контролем недосяжних тепер російських "Орланів"
Слава Богу - Армія реагує як слід.
Не реагують тільки ті, хто подарував нам фальшивий режим "просто перестати стріляти".
Це як вікопомний Сусанін. Який завів у болото, а далі - як хочете.
Тільки він там ворогів завів. А цей "Сусанін" - своїх.
Нема там ніякого переполоху.
Не збирається РНБО.
І "головнокомандувач" нічого не говорить до "своєї" армії, і "свого" народу.
Переполох у них, і "критична ситуація" - це тоді, коли Порох в черговий підрозділ допомогу везе.
Ось там загроза номер один. Всі на вухах.
Ми живемо як завжди.
У нас війна.
Ми відповідаємо на атаку і перев'язуємо своїх поранених.
Так реагує здоровий організм.
А чужорідне тіло - є чужорідне тіло.
Тому воно так чи інакше буде відторгнуто.
А пам'ять про те, як це воно було - жити під керуванням мізераблей - піде на користь.
До речі, Сусанін теж закінчив - так собі.
Просмотры: 2
