Гліб Бабіч - «... до основанья, а затем ...»
Нинішні нагадують мені комуністів 17-го, і зголоднілий люмпен, який кинувся за їх ідеями в соціальні ліфти.
Оскільки, нічого путнього вони не в змозі створювати за визначенням, необхідно стерти все, що було до них. Тому, ключовою програмою можна вважати слова «Інтернаціоналу» - «... до основанья, а затем ...».
Наша маленька версія Леніна поки не пише «квітневих тез», через відсутність сценариста з потрібним досвідом. Однак, вона дає знакові інтерв'ю, в яких читаються конкретні контури мутного майбутнього.
У своєму інтерв'ю The Times of Israel, людина, що займає посаду президента моєї країни, висловила не нову, але дуже ефективну ідею - відкоригувати історію.
Власне, він сказав:
“Питання в тому, як люди з різною історією, з різними поглядами можуть жити разом на практиці. Це дуже складне і делікатне питання. Є герої, яких вшановують на заході і в центрі України, і є інші українці, у яких є свої герої і які думають інакше. І я розумію різні почуття. І саме тому я сказав кілька разів, дуже чітко: коли у нас складна історія, побудуймо спільну історію. Знайдімо тих людей, чиї імена не викликають суперечностей у нашому сьогоденні та майбутньому. Назвемо пам’ятники і вулиці на честь людей, чиї імена не провокують конфлікту”
Ще недавно, він говорив нам, що «немає різниці у якого пам'ятника». Але, зараз пішов значно далі.
Виявляється, щоб настала загальна благодать, необхідно написати нову історію. Яка всіх влаштовує, і нікого не дратує.
Це новий рецепт - «Треба просто перестати пам'ятати».
Говоріть, провели декомунізацію? Очистили історію від лайна?
О’кей. Але бачите, як це дратує частину суспільства, яка застрягла в совку?
Ні, ми не будемо повертати Леніна на постаменти. Ми просто доповнимо декомунізацію - деукраїнізацією.
Ну, щоб нікому образливо не було.
Вам - декомунізація.
А для них, приберемо всіх цих Грушевських, Петлюр і Бандер.
Січових Стрільців та Героїв Крут.
І головне - сьогоднішню війну з росією.
Та й Шевченко ваш - не всім подобається.
Ми побудуємо унікальне суспільство. Без коріння і пам'яті. Без історії взагалі. Все що «викликає конфлікт» - на звалище. Ми залишаємо тільки те, що влаштує всіх. Точніше те, що всім – по барабану.
Тому, на цій площі буде стояти ... ну, скажімо – Гнатюк. На барабані.
Ви не пам'ятаєте хто це? Ну як же «... барабан бил плох, барабанщік Бог ...». Головне, що митець, і не «провокує конфлікт».
Що ви там говорите? Називати іменами українців що об'єднали мільйони? Та легко!
Ось вам проспект Кашпіровського. Об'єднав мільйони, і ніяких конфліктів.
А краще взагалі без особистостей. Головне щоб всім подобалося. Вулиця Мільйона грошей. Набережна Повного Холодильника. Площа Веселого Телевізора.
Просто треба закатати історію нації в новий асфальт під яскравими ліхтарями. І тоді все буде нормально.
Перша в світі держава манкуртів. Без пам'яті і стержня.
А коли на очищене місце прийде ворог - він виріже нам нову пам'ять. Як завжди - ножем на спині.
Просмотры: 7
