Олена Добровольська

Слухайте. Посипались знову пости з рефлексіями на адресу росіян. Я була впевнена, що за вісім років всі кому боліло, закрили ці гештальти.

Це спроба поговорити з маньяком по душам. Нагадати що у нього можливо є мама. А може і діточки сумують, чекаючи на папку, малюючи його в танку. І цей намальований танк, він десь зараз на українській землі.

Але маньяк прийшов вас вбивати, може навіть при цьому якісь струни з минулого в цей момент в його голові грають йому трагічну музику. Бо хто зна, чому істота в людській подобі стає потворним монстром?

Мене страшенно дратують ці рефлексії, це дрочиво на росіян.

Бо це не ситуативний конфлікт. Це війна, що триває сотні років і має глибинний сенс. Що ви намагаєтесь їм довести? Що маєте право на життя і не їм вирішувати коли нам тут всім вмирати?

Єдина сила, що володіє переконливою мовою, чиї аргументи не мають жодних протиріч - це Збройні Сили України.

Амінь.