Helgi Sharp - Какая разніца..

С утра во всех приличных домах страны：

- И запомни, на чужом горе своего счастья не построишь!

- Да не брала я твою текилу, не брала!

* * *

А тепер серйозно та українською...

Сьогодні у деяких містах України мають відбутись марші（й зі смолоскипами також）на честь дня народження Степана Бандери.

Щороку повторюю: я не є симпатиком таких заходів, але підтримую їх хоча б заради того, щоб подивитись, як епічно димить та підгорає запорєбрік.

А наразі ще й тому, що квазіпреЗЕдент у новорічному привітанні оголосив національною ідеєю принцип "какая разніца".

Какая разніца, скільки людей загинуло за Україну, якою мовою розмовляти і з ким пити чай на кордоні.

Какая разніца, кого першим поздоровляти з Новим роком： ката Путіна чи свій нарід - головне, не чубитися.

Какая разніца - адже за паспортом ми всі, мовляв, українці...

Ніт, нешановний - українця пізнають не за паспортом：для мене, наприклад, американець за паспортом Джон Маккейн залишається більшим українцем, аніж Медведчук, Портнов чи безштанний гравець на роялі, якого тупий серіал випадково виніс у президенти.

Тому я, єврей по бабці, наразі за Бандеру - як символ спротиву не тільки зовнішнім загарбникам, але й внутрішнім адептам принципу "какая разніца". І, сподіваюсь, не я один...

Ще раз з Новим роком, шановні Українці не за паспортом, а за душею, переконаннями та болем за долю своєї країни! Все буде добре, я знаю.